глосематика
ГЛОСЕМА́ТИКА, и, ж., лінгв.
Лінгвістична теорія, яка досліджує мову як систему відношень, незалежну від конкретної реалізації мовних одиниць.
Глосематика є лінгвістичною теорією, створеною данськими лінгвістами Л. Єльмслевом і Х. Ульдаллем (з наук. літ.);
Глосематика розглядає лінгвістику як частину загальної науки про знакові системи – семіотики (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глосематика — глосема́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- глосематика — -и, ж. Лінгвістична теорія, що орієнтується на схематизований опис мовної структури й абстрагується від конкретно-звукового і конкретно-семантичного аспектів мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глосематика — глосема́тика (від грец. γλώσσα – мова) лінгвістична теорія, що орієнтується на схематизований опис мовної структури й абстрагується від конкретно-звукового і конкретно-семантичного аспектів мови. Словник іншомовних слів Мельничука