глузій

ГЛУЗІ́Й, я́, ч.

Те саме, що глузли́вець.

Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та й скажуть: “Де обітниця Його [Ісуса Христа] приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння” (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Мій дід Грицько, скептик і глузій, .. ставився до неї [баби Горпини] шанобливо й з повагою (В. Нестайко).