глумлення

ГЛУ́МЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. глуми́тися.

Кілька разів поверталася [Роксолана] до маленького невільницького базару між форумами Константина і Тавра. Яке глумлення над людьми! (П. Загребельний);

Звичайним явищем у XVIII ст. на Галичині стали фізичні розправи і знущання над місцевими українськими селянами, учителями, священиками, які часто супроводжувалися моральним приниженням жертв, глумленням над їх гідністю (з наук. літ.).