глумотворець

ГЛУМОТВО́РЕЦЬ, рця, ч.

Той, хто любить виставляти кого-, що-небудь у смішному вигляді, зло посміятися з кого-, чого-небудь.

Несподівано в спілку двох Сивоокових ворогів устряв третій, .. Бурмака, княжий блазень і глумотворець (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глумотворець — глумотво́рець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови