глумотворець
ГЛУМОТВО́РЕЦЬ, рця, ч.
Той, хто любить виставляти кого-, що-небудь у смішному вигляді, зло посміятися з кого-, чого-небудь.
Несподівано в спілку двох Сивоокових ворогів устряв третій, .. Бурмака, княжий блазень і глумотворець (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глумотворець — глумотво́рець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови