1. Словник української мови у 20 томах

глід

ГЛІД, гло́ду, ч.

1. Рід кущів або рідше невисоких дерев родини розових з добре розвиненими колючками і білими, рідше рожевими і червоними квітками, зібраними в напівпарасольки або суцвіття.

На схилах яру, в колючих хащах терну і глоду, виводять пташенят сорокопуди (О. Донченко);

Я ліг під розкішним кущем глоду, на якому виблискували тугі бубочки рожевих плодів (Ю. Мушкетик);

Ліс порідшав, і за ровом, зарослим шипшиною, глодом, терносливом, простяглася широчінь полів (К. Гриб).

2. Плід цієї рослини.

І ласощі все тільки їли, сластьони, коржики, стовпці, Часник, рогіз, паслін, кислиці, Козельці, терн, глід, полуниці (І. Котляревський);

Препарати глоду застосовують в комплексній терапії розладів серцевої діяльності, кардіалгій, гіпертонічної хвороби та ін. (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глід — Глід: — (військ.) ряд, рота [X] — (військ.) ряд, стрій [1] — (військ.) ряд, шеренга [XI] — біла тернина [IV] — військовий ряд, шеренга [20] — ряд, стрій [13] — ряд, шеренга [III] — Глід (нім. Словник з творів Івана Франка
  2. глід — глід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. глід — [гл'ід] глоду, м. (на) глод'і, мн. глодие, глод'іў Орфоепічний словник української мови
  4. глід — глоду, ч. Колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту. || Плід цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. глід — Колюче дерево або кущ пн. півкулі; бл. 200 видів; листки надрізано-пилчасті, знизу світліші, з восковим нальотом; квітки білі або рожеві, окремі або зібрані в щитки; плоди червоні; росте у світлих лісах, заростях, на схилах балок і берегах річок... Універсальний словник-енциклопедія
  6. глід — Глід, гло́ду і ґлід, ґло́ду Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. глід — ГЛІД, гло́ду, ч. Колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту. Глід. Відомий великий кущ, досить декоративний весною, під час цвітіння, і восени, коли почервоніють рясні плоди (Озелен. колг. Словник української мови в 11 томах
  8. глід — Глід, глоду м. раст.: боярышникъ, Crataegus Oxyacantha L. Анн. 112. Crataegus monogyna Jacq. ЗЮЗО. I. 120. Словник української мови Грінченка