гліцерин
ГЛІЦЕРИ́Н, у, ч.
Густа безбарвна рідина, яку одержують із жирів і використовують у медицині, техніці.
На двох платформах, вантажених вибухівкою, селітрою, гліцерином, детонуючими шнурами, підвелися, скинули пілотки, мовчки вклонилися річці і своєму товаришу бійці (М. Стельмах);
На ніч .. бабусі натирають ноги пахучим кремом з евкаліптом або ароматизованим гліцерином (Л. Дереш);
Досліди показали, що другий компонент жиру – гліцерин – також може утворюватися з глюкози (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гліцерин — гліцери́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гліцерин — -у, ч. Густа, в'язка, солодка рідина, розчинна у воді. Застосовують у медицині, косметиці, у виробництві лікерів, нітрогліцерину тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гліцерин — гліцери́н (від грец. γλυκερός – солодкий) органічна сполука, найпростіший триатомний спирт; безбарвна сиропоподібна рідина, солодка на смак. Застосовують у виробництві вибухових речовин, у поліграфічній, текстильній, паперовій промисловості тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- гліцерин — Органічна сполука, алкоголь, молекула якого містить три гідроксильні групи (найпростіший тригідроксильний алкоголь); солодка на смак масляниста рідина, яку одержують, гол. Універсальний словник-енциклопедія
- гліцерин — Гліцери́н, -ну, -нові (гр. основа) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гліцерин — ГЛІЦЕРИ́Н, у, ч. Густа солодка рідина, яку одержують із жирів і використовують у медицині, техніці. Досліди показали, що другий компонент жиру — гліцерин також може утворюватися з глюкози (Наука.., 9, 1957, 18). Словник української мови в 11 томах