1. Словник української мови у 20 томах

гмукнути

ГМУ́КНУТИ, ну, неш, док., розм.

Однокр. до гму́кати.

Михалаке роздратовано гмукнув, упіймав короткий погляд шофера і покрутив головою (М. Чабанівський);

Агроном зиркнув на нього впівока, гмукнув, наче хотів тим сказати: “Ти однаково свого доскочиш” (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гмукнути — гму́кнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гмукнути — -ну, -неш, док. Однокр. до гмукати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гмукнути — див. сказати Словник синонімів Вусика
  4. гмукнути — ГМУ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що гми́кнути. — З якого колгоспу корова у вас, Петре Петровичу? — Гм-м… — гмукнув Петро Петрович (Вишня, І, 1956, 318); Михалаке роздратовано гмукнув, упіймав короткий погляд шофера і покрутив головою (Чаб., Балкан. весна, 1960, 246). Словник української мови в 11 томах