гміна

ГМІ́НА, и, ж.

Найменша адміністративно-територіальна одиниця в Польщі; місто, село або група сіл і міст.

Світанковий Шацьк підняв у посіріле небо, як чорні сторожові вежі, два велетенські вітряки, на яких мололи зерно з усієї гміни (М. Малиновська);

Керівництво здійснює рада гміни, що вибирається на загальних виборах місцевого самоврядування, а також правління, що вибирається радою гміни (з наук. літ.);

Гміни входять у склад воєводства (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гміна — Гмі́на: — волость [27] — община, громада [46-1;46-2] Грома́да (гміна): — в Галичині нижча адміністративна одиниця, громада мешканців будь-якого населеного пункту або громада прихильників одного віросповідання, двірська община [44-2] Словник з творів Івана Франка
  2. гміна — гміна, гмін адміністративна одиниця в Польщі, що відповідала волості в Росії; в Галичині громада мешканців будь-якого населеного пункту, а також громада віруючих, прихильників одного якогось віросповідування Словник застарілих та маловживаних слів