гнилий
ГНИЛИ́Й, а́, е́.
1. Зруйнований або зіпсований гниттям; який гниє, розкладається.
В хаті було повно барлогу.., стояв якийсь чад од махорки, од гнилої соломи (І. Нечуй-Левицький);
[Погода:] Сидите на гнилому паркані і квокчете, а думаєте, що піднялись у небо (О. Корнійчук);
* Образно. Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує (Біблія. Пер. І. Огієнка);
// Застояний, затхлий, несвіжий (про воду, водойму).
Тоді і озеро не таке, як тепер, гниле та миршаве, а глибоке та водяне було (Панас Мирний);
Гнила річка Катунь обмиває передмістя (А. Шиян).
2. Сповнений вологи; дощовий, туманний (про клімат, погоду).
А тут ще й зима у нас гнила, на Водохреща дощ ішов, та й тепер невідь що таке, вітер такий, що голову зриває (Леся Українка);
Осінь була гнила й нездорова (О. Ільченко).
3. перен. Порочний у якомусь відношенні.
Та й задумав Павлюк знову Бить шляхту гнилую (з думи);
– Як я ненавиджу цих гнилих добродіїв з козацькими вусами й заячою душею! – нервово метнувся на стільці Плужник (Б. Антоненко-Давидович).
Значення в інших словниках
- гнилий — гнили́й прикметник Орфографічний словник української мови
- гнилий — Зогнилий, про-, пере-: (- сіно) прілий, зотлілий; (стовбур) ТРУХЛИЙ; (- воду) застояний, затхлий, несвіжий; (клімат) вологий, сирий, (- погоду) сльотавий, туманний; П. зіпсутий, нездоровий, з ґанджем; гниленький, гнилуватий, гнилим-гнилий. Словник синонімів Караванського
- гнилий — -а, -е. 1》 Зруйнований або зіпсований гниттям; який гниє, розкладається. || Застояний, затхлий, несвіжий (про воду, водойми). 2》 Сповнений вологи; дощовий, туманний (про клімат, погоду). 3》 перен. Порочний у якомусь аспекті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гнилий — гнили́й лінивий (м, ср, ст): Така я нині гнила до роботи, та й Мира весь день зівала (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- гнилий — А, -е. 1. Поганий. ◇ Гнила тема — погана, безнадійна справа. Взагалі зміни — це гнила тема, особливо поїздки, які паршиво діють на психіку (А. Дністровий). Гнилий базар, див. базар. 2. Непевний, ненадійний. Не люблю, коли циганам гниле діло шиють (Ю. Словник сучасного українського сленгу
- гнилий — (-а, -е) 1. крим. Лякливий. СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 232. 2. крим., мол. Непорядний. БСРЖ, 130; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 232. Словник жарґонної лексики української мови
- гнилий — I вигнилий, відгнилий, гнилезний, гниленький, гнилизна, гнилиця (про грушу), гниличка, гнилля, гнилобокий, гнилуватий, гнилючка, гнилючок, гниляк, гнилятина, гниляччя, гниль, гнильний, гниючий, гнійний, гноєподібний, гноєтворний, гноєточивий... Словник синонімів Вусика
- гнилий — ГНИЛИ́Й (зіпсований гниттям); ПОГНИ́ЛИЙ, ПРІ́ЛИЙ, ЗІПРІ́ЛИЙ (ЗОПРІ́ЛИЙ рідше), ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ діал. (під дією вологи й тепла); ГНИЛУВА́ТИЙ, ГНИЛЕ́НЬКИЙ, ПРІЛУВА́ТИЙ (трохи, в одному місці й т. ін.); ПЕРЕГНИ́ЛИЙ (повністю). Словник синонімів української мови
- гнилий — Гнили́й, -ла́, -ле́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гнилий — ГНИЛИ́Й, а́, е́. 1. Зруйнований або зіпсований гниттям; який гниє, розкладається. В хаті було повно барлогу.., стояв якийсь чад од махорки, од гнилої соломи (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- гнилий — Гнилий, -а, -е 1) Гнилой, испорченный. Гнила капуста. Дров нарубав гнилих. Рудч. Ск. І. 124. 2) Гнилой, гніющій. Гниле болото. Гнила зіма. О. 1861. І. 322. 3) Гнила кватиря. Третья четверть луны. Гнила кватиря — робить нічого не слід, бо буде порча. Чуб. Словник української мови Грінченка