1. Словник української мови в 11 томах

гнилий

ГНИЛИ́Й, а́, е́.

1. Зруйнований або зіпсований гниттям; який гниє, розкладається.

В хаті було повно барлогу.., стояв якийсь чад од махорки, од гнилої соломи (Н.-Лев., II, 1956, 208);

[Погода:] Сидите на гнилому паркані і квокчете, а думаєте, що піднялись у небо (Корн., Чому посміх, зорі, 1958, 19);

// Застояний, затхлий, несвіжий (про воду, водойми).

Тоді і озеро не таке, як тепер, гниле та миршаве, а глибоке та водяне було (Мирний, IV, 1955, 15);

Гнила річка Катунь обмиває передмістя (Шиян, Магістраль, 1934, 14).

2. Сповнений вологи; дощовий, туманний (про клімат, погоду).

А тут ще й зима у нас гнила, на водохреща дощ ішов, та й тепер невідь що таке, вітер такий, що голову зриває (Л. Укр., V, 1956, 159);

Осінь була гнила й нездорова (Ільч., Серце жде, 1939, 226).

3. перен. Порочний у якомусь відношенні.

Та й задумав Павлюк знову Бить шляхту гнилую (Укр.. думи.., 1955, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнилий — гнили́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гнилий — Зогнилий, про-, пере-: (- сіно) прілий, зотлілий; (стовбур) ТРУХЛИЙ; (- воду) застояний, затхлий, несвіжий; (клімат) вологий, сирий, (- погоду) сльотавий, туманний; П. зіпсутий, нездоровий, з ґанджем; гниленький, гнилуватий, гнилим-гнилий. Словник синонімів Караванського
  3. гнилий — -а, -е. 1》 Зруйнований або зіпсований гниттям; який гниє, розкладається. || Застояний, затхлий, несвіжий (про воду, водойми). 2》 Сповнений вологи; дощовий, туманний (про клімат, погоду). 3》 перен. Порочний у якомусь аспекті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гнилий — ГНИЛИ́Й, а́, е́. 1. Зруйнований або зіпсований гниттям; який гниє, розкладається. В хаті було повно барлогу.., стояв якийсь чад од махорки, од гнилої соломи (І. Словник української мови у 20 томах
  5. гнилий — гнили́й лінивий (м, ср, ст): Така я нині гнила до роботи, та й Мира весь день зівала (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. гнилий — А, -е. 1. Поганий. ◇ Гнила тема — погана, безнадійна справа. Взагалі зміни — це гнила тема, особливо поїздки, які паршиво діють на психіку (А. Дністровий). Гнилий базар, див. базар. 2. Непевний, ненадійний. Не люблю, коли циганам гниле діло шиють (Ю. Словник сучасного українського сленгу
  7. гнилий — (-а, -е) 1. крим. Лякливий. СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 232. 2. крим., мол. Непорядний. БСРЖ, 130; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 232. Словник жарґонної лексики української мови
  8. гнилий — I вигнилий, відгнилий, гнилезний, гниленький, гнилизна, гнилиця (про грушу), гниличка, гнилля, гнилобокий, гнилуватий, гнилючка, гнилючок, гниляк, гнилятина, гниляччя, гниль, гнильний, гниючий, гнійний, гноєподібний, гноєтворний, гноєточивий... Словник синонімів Вусика
  9. гнилий — ГНИЛИ́Й (зіпсований гниттям); ПОГНИ́ЛИЙ, ПРІ́ЛИЙ, ЗІПРІ́ЛИЙ (ЗОПРІ́ЛИЙ рідше), ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ діал. (під дією вологи й тепла); ГНИЛУВА́ТИЙ, ГНИЛЕ́НЬКИЙ, ПРІЛУВА́ТИЙ (трохи, в одному місці й т. ін.); ПЕРЕГНИ́ЛИЙ (повністю). Словник синонімів української мови
  10. гнилий — Гнили́й, -ла́, -ле́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. гнилий — Гнилий, -а, -е 1) Гнилой, испорченный. Гнила капуста. Дров нарубав гнилих. Рудч. Ск. І. 124. 2) Гнилой, гніющій. Гниле болото. Гнила зіма. О. 1861. І. 322. 3) Гнила кватиря. Третья четверть луны. Гнила кватиря — робить нічого не слід, бо буде порча. Чуб. Словник української мови Грінченка