гноблення
ГНО́БЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. гноби́ти 1.
Найтяжче гноблення козацтва полягало в тому, що польський уряд скасував у козацькому війську виборний лад, а військову козацьку старшину, за ухвалою сейму, тепер призначав коронний гетьман (А. Кащенко);
Людина чимало бачила світу, знає, як належить боротися проти гноблення і несправедливості (М. Циба);
Зюзь [кінь] належав до вільних створінь природи, він не відав гноблення і покори (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гноблення — гно́блення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гноблення — -я, с. Дія за знач. гнобити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гноблення — ГНІТ (насильний вплив на кого-небудь), ГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНІ́ЧЕННЯ, У́ТИСК (перев. мн.), ПРИ́ТИСК, НАГНІ́Т діал. — Я.. Словник синонімів української мови
- гноблення — ГНО́БЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. гноби́ти 1. Комунізм виконує історичну місію визволення всіх людей від соціальної нерівності, від усіх форм гноблення і експлуатації, від страхіть війни і утверджує на землі Мир, Працю, Свободу, Рівність, Братерство і Щастя всіх народів (Програма КПРС, 1961, 5). Словник української мови в 11 томах