гнойовий

ГНОЙОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до гній 2.

Такі люди – а їх же безліч, ними кишить земля – нагадують мені жуків, що з поважним виглядом качають гнойові кульки (В. Підмогильний);

Той хутір здавався йому мов п'ять чорних гнойових купок десь на обрії (М. Йогансен);

// Признач. для вивезення, викидання гною.

– Гній же не шовком вимітують, а гнойовими вилами! – докинув з кута Прийдеволя (І. Франко);

Ось він [Казимир]... хоче – дарує обійстя, а хоче – викачають намазану дьогтем дівку в пір'ї і вивезуть у гнойовому возі за село (Ю. Мушкетик);

// У який внесено гній; угноєний.

Коли грибниця добре розростеться в товщі гнойового ґрунту, останній зверху засипають на 3–5 см шаром дернової землі (з наук. літ.).