1. Словник української мови у 20 томах

гнойовик

ГНОЙОВИ́К, а́, ч.

Один із видів пластинчастовусих жуків, що живе в гною і живиться ним; гнойовий жук.

– Як хочеш, можеш взяти мого жука, – розкрила щедро кулачок, де зберігався великий скарб – жук-гнойовик (Василь Шевчук);

Гнойовики їдять гній і годують ним своїх личинок (з наук. літ.);

* У порівн. Білогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнойовик — гнойови́к іменник чоловічого роду, істота жук Орфографічний словник української мови
  2. гнойовик — -а, ч. Один із видів пластинчастовусих жуків, що живе в гною і живиться ним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гнойовик — Шапковий агарикальний гриб; шапинка конусоподібна, на високій ніжці; росте на угноєному ґрунті, здебільшого у траві, часто край дороги; понад 100 видів; умовно їстівний гриб, але при вживанні з алкоголем викликає отруєння. Універсальний словник-енциклопедія
  4. гнойовик — ГНОЙОВИ́К (жук, що живиться гноєм), ГНОЙОВИ́Й ЖУК, ГНОЯ́К, РИ́ЙКА, СКАРАБЕ́Й. Раптом його увагу привернули гнойовики, що летіли один за одним в одному напрямку (В. Словник синонімів української мови
  5. гнойовик — ГНОЙОВИ́К, а́, ч. Один з видів пластинчастовусих жуків, що живе в гною і живиться ним. Гнойовики.. їдять гній і годують ним своїх личинок (Шкідн. поля.., 1949, 71); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  6. гнойовик — Гнойовик, -ка м. = гнояк. Словник української мови Грінченка