1. Словник української мови у 20 томах

гностичний

ГНОСТИ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до гностицизму.

Відоме існування цілої низки гностичних течій, які з часом запозичивши в євреїв та християн месіанську ідею, розробили свої системи спасіння людства (з наук. літ.);

Постали вони [літургічні драми] почасти під впливом деяких єретиків, особливо сект гностичних, котрі перші ввели в богослужіння музику і драматичне оживлення (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гностичний — гности́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гностичний — -а, -е. Стос. до гностицизму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гностичний — ГНОСТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до гностицизму. Постали вони [літургічні драми] почасти під впливом деяких єретиків, особливо сект гностичних, котрі перші ввели в богослужіння музику і драматичне оживлення (Фр., XVI, 1955, 211). Словник української мови в 11 томах