гноїтися
ГНОЇ́ТИСЯ, ї́ться, недок.
1. Виділяти гній (у 1 знач.).
Рана від пострілу в плече гноїлась (П. Козланюк);
Петро Кугукало – хлопець забудькуватий, млявий і сонний, з булькатими очима, повіки котрих гноїлися од якоїсь хвороби, – не припав отаманові до серця, але тепер йому було байдуже (Ю. Мушкетик).
2. Пас. до гної́ти.
Кращі сини й дочки українського народу боронили скарб свій, слово рідне, за що переслідувалися, гноїлися в тюрмах, а часто і віддавали своє життя (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гноїтися — гної́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гноїтися — -їться, недок. Виділяти гній (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гноїтися — ЯТРИ́ТИСЯ (зазнавати подразнення, запалення; не загоюватися), РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, ТРОЮ́ДИТИСЯ розм.; ГНОЇ́ТИСЯ, МО́КНУТИ розм. (виділяючи гній); НАГНИВА́ТИСЯ, НАГНО́ЮВАТИ, НАГНО́ЮВАТИСЯ, НАГНИВА́ТИ розм. (набираючись гноєм). — Док. Словник синонімів української мови
- гноїтися — ГНОЇ́ТИСЯ, ї́ться, недок. Виділяти гній (у 1 знач.). До очей, що гнояться, на ніч прикладають примочки з напару листків і квіток нагідок (Лікар. рослини.., 1958, 40); Рана від пострілу в плече гноїлась (Козл., Ю. Крук, 1957, 499). Словник української мови в 11 томах
- гноїтися — Гноїтися, гноюся, -їшся гл. 1) Гноиться, покрываться матеріей, гноемъ. 2) Быть превращаемому въ гной, въ навозъ. 3) Быть унаваживаему. Словник української мови Грінченка