1. Словник української мови у 20 томах

гну

ГНУ, невідм., ч. і ж.

Великий парнокопитий ссавець родини порожнисторогих, що живе в Африці.

Тривалість життя гну може перевищувати 20 років (з наук.-попул. літ.);

Білохвостий гну є однією з рідкісних антилоп Африки (з навч. літ.);

Гну має досить своєрідний вигляд: із кінським хвостом, гривою, бородою й товстими вигнутими рогами (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гну — гну іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гну — невідм., ч. і ж. Ссавець із роду антилоп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гну — (з афр. мов) рід антилоп. Об’єкт полювання. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гну — Назва антилоп, що живуть у степах Пд. та Сх. Африки; тримаються стадами, часто разом з ін. копитними. Універсальний словник-енциклопедія
  5. гну — ГНУ, невідм., ч. і ж. Ссавець з роду антилоп. Словник української мови в 11 томах