1. Словник української мови у 20 томах

гнуздати

ГНУЗДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

1. кого. Одягати вуздечку.

Держить [Прокіп Іванович] коня за перенісся і уздечку накидає, вже й гнузда (О. Стороженко);

[Антон:] Ну, а я свого огаря [коня] .. гнуздаю! Ось-ось скоро й цурку надіну на губу (М. Кропивницький);

Пополудні Матвій одразу здіймає опалку, гнуздає коні і вони їдуть додому (У. Самчук).

2. кого, що, перен. Брати владу над ким-небудь; приборкувати когось, опановувати щось.

Читає він [речник], почавши з артикулу Про ту спасенно-мудру власть попівську, Що вміє козака гнуздати мацапуру (П. Куліш);

Помислом і поведенцією отаман гострий, весь вік гнуздає гаряче cерце й не загнуздає (Ю. Мушкетик);

Ченці колись уміли гнуздати свою хіть і свої пристрасті (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнуздати — гнузда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гнуздати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Надівати гнуздечку. 2》 перен. Брати владу над ким-небудь; приборкувати когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гнуздати — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
  4. гнуздати — ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), УКО́СЬКАТИ (ВКО́СЬКАТИ) розм., ОГО́ВТАТИ (ОБГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. гнуздати — Гнузда́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гнуздати — ГНУЗДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Надівати гнуздечку. Держить [Прокіп Іванович] коня за перенісся і уздечку накидає, вже й гнузда (Стор., І, 1957, 183); [Антон:] Ну, а я свого огаря [коня].. гнуздаю! Ось-ось скоро й цурку надіну на губу! (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  7. гнуздати — Гнуздати, -даю, -єш гл. Зануздывать. Словник української мови Грінченка