гнуздати

ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), УКО́СЬКАТИ (ВКО́СЬКАТИ) розм., ОГО́ВТАТИ (ОБГО́ВТАТИ) розм., ЗАГНУЗДА́ТИ розм., СТРИНО́ЖИТИ розм., ПРИКОРОТИ́ТИ діал., УСКРОМИ́ТИ діал. — Недок.: прибо́ркувати, прикру́чувати, угамо́вувати (вгамо́вувати), упоко́рювати (впоко́рювати), уко́ськувати (вко́ськувати), ого́втувати (обго́втувати), гнузда́ти, загну́здувати, прикороча́ти (прикорота́ти). Приборкавши (після шлюбу) набагато старшого Данила, Олена повеселішала, стала найбалакучішою в селі жінкою (Р. Андріяшик); — Він не людей прикрутив, а ледарів та отих шабашників, що в гарячу пору роботу кидають (В. Кучер); — Вгамувати таких язикатих, як ти, примусити тебе працювати без галасу, без сторонніх розмов — що ж у цьому поганого? (Ю. Шовкопляс); Він.. чимраз тяжчі невдачі і страти наводив на Германа, упокорював того товстенького, спокійного, мов муром обведеного багача (І. Франко); (Круста:) Які тепер нахабні плебеї стали. Розпустилась чернь. Пора б укоськати (Леся Українка); Савка вміє підійти до заробітчанина, зуміє стриножити його... (О. Гончар); — Може б, його як прикоротили або просто до криміналу замкнули (І. Франко); Він думав, мислив, умудрявся, ..Як Турна-ворога побити, Царя Латина ускромити (І. Котляревський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнуздати — гнузда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гнуздати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Надівати гнуздечку. 2》 перен. Брати владу над ким-небудь; приборкувати когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гнуздати — ГНУЗДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. кого. Одягати вуздечку. Держить [Прокіп Іванович] коня за перенісся і уздечку накидає, вже й гнузда (О. Стороженко); [Антон:] Ну, а я свого огаря [коня] .. гнуздаю! Ось-ось скоро й цурку надіну на губу (М. Словник української мови у 20 томах
  4. гнуздати — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
  5. гнуздати — Гнузда́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гнуздати — ГНУЗДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Надівати гнуздечку. Держить [Прокіп Іванович] коня за перенісся і уздечку накидає, вже й гнузда (Стор., І, 1957, 183); [Антон:] Ну, а я свого огаря [коня].. гнуздаю! Ось-ось скоро й цурку надіну на губу! (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  7. гнуздати — Гнуздати, -даю, -єш гл. Зануздывать. Словник української мови Грінченка