1. Словник синонімів української мови

гнуздечка

ВУЗДЕ́ЧКА (частина збруї коня — ремені з вудилами, що надіваються на голову), ГНУЗДЕ́ЧКА, ВУЗДА́ рідше, ГНУЗДА́ рідко, УЗДА́ рідше, УЗДЕ́ЧКА рідше, КАНТА́Р діал., КАНТА́РКА (КАНТА́РОК) діал. Струнко тримався (козак) на гнідому коневі з оздобленою сріблом вуздечкою (С. Добровольський); Він вів троє коней напувати, а вузди від всіх трьох намотав на руку (Г. Хоткевич); Кінь дзвенить уздою золотою (М. Рильський); Яків торкнув уздечкою і кінь поніс його в село (М. Стельмах); Підводились коні, бряжчали ланцюгами кантарок, почувши світанкову метушню конюхів (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнуздечка — гнузде́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гнуздечка — -и, ж. Те саме, що вуздечка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гнуздечка — ГНУЗДЕ́ЧКА, и, ж. Те саме, що вузде́чка. Як приїхав під віконце, Вийшла дівка, от як сонце. Взяла коня під гнуздечку, А козака за рученьку (з народної пісні); Прислужники вдвох ведуть коня за гнуздечку (І. Нечуй-Левицький); Вітольда взялася за гнуздечку й повела кобилку (Б. Харчук). Словник української мови у 20 томах
  4. гнуздечка — Гнузде́чка, -чки, -чці; -де́чки, -де́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гнуздечка — ГНУЗДЕ́ЧКА, и, ж. Те саме, що вузде́чка. Як приїхав під віконце, Вийшла дівка, от як сонце. Взяла коня під гнуздечку, А козака за рученьку (Укр.. лір. пісні, 1958, 238); Прислужники вдвох ведуть коня за гнуздечку (Н.-Лев., II, 1956, 463). Словник української мови в 11 томах
  6. гнуздечка — Гнуздечка, -ки ж. ум. отъ гнузда. Словник української мови Грінченка