гнус
ГНУС, у, ч., збірн.
Дрібні комахи-кровососи, що літають у великій кількості; мошва.
Тонесеньке дзижчання звичайно починалось зокола, а потім залазило всередину і несподівано пекло болючим уколом. Гнус їв поїдом (І. Багряний);
– Квіти – це усміх нашого світила на планеті. .. А злорадне хихотіння в природі – то паразити: .. гнус, нужа – тваринна й людська (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me