гнус

ГНУС, у, ч., збірн.

Дрібні комахи-кровососи, що літають у великій кількості; мошва.

Тонесеньке дзижчання звичайно починалось зокола, а потім залазило всередину і несподівано пекло болючим уколом. Гнус їв поїдом (І. Багряний);

– Квіти – це усміх нашого світила на планеті. .. А злорадне хихотіння в природі – то паразити: .. гнус, нужа – тваринна й людська (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнус — -у, ч. Дрібна кровососна комаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гнус — Гидь; дрібні тварини чи комахи; переносно: ледар, гультяй, нечупара Словник застарілих та маловживаних слів