гнучий
ГНУ́ЧИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що гнучки́й.
– І станом гнучим, і красою Пренепорочно-молодою Старії очі веселю (Т. Шевченко);
* Образно. – Сказано: мужича правда є колюча, а панська – на всі боки гнуча! (П. Колесник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гнучий — -а, -е, рідко. Те саме, що гнучкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гнучий — ГНУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що гнучки́й. І станом гнучим і красою Пренепорочно-молодою Старії очі веселю (Шевч., II, 1953, 236); — Сказано: мужича правда є колюча, а панська — на всі боки гнуча! (Кол., Терен.., 1959, 322). Словник української мови в 11 томах