1. Словник української мови у 20 томах

гнуття

ГНУТТЯ́, я́, с.

Дія за знач. гну́ти 1.

Деревина бука міцна, тверда, піддається гнуттю, тому використовується у виробництві меблів та паркету (з наук.-попул. літ.);

При гнутті метали зазнають деформації згину (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнуття — гнуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гнуття — -я, с. Дія за знач. гнути 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гнуття — ГНУТТЯ́, я́, с. Дія за знач. гну́ти 1. При гнутті метали зазнають деформації згину (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 35). Словник української мови в 11 томах