гнуття
ГНУТТЯ́, я́, с. Дія за знач. гну́ти 1.
При гнутті метали зазнають деформації згину (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гнуття — гнуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гнуття — -я, с. Дія за знач. гнути 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гнуття — ГНУТТЯ́, я́, с. Дія за знач. гну́ти 1. Деревина бука міцна, тверда, піддається гнуттю, тому використовується у виробництві меблів та паркету (з наук.-попул. літ.); При гнутті метали зазнають деформації згину (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах