гнутися

ГНУ́ТИСЯ, гну́ся, гне́шся, недок.

1. Набирати зігнутої, дугоподібної форми; згинатися.

– В руках його дужих весла аж гнуться... (М. Коцюбинський);

Гнеться вудлище дугою (М. Рильський);

// Згинати, нахиляти свою верхню частину.

Гай шепоче, гнуться лози В яру при дорозі (Т. Шевченко);

Вітер, що ущух був в обід, зривався тепер наново. І знов скрипіло, мов стогнало, гілля і гнулися старезні дерева (Б. Лепкий);

Коли поспіє виноград – Додолу гнуться ніжні віти... (М. Рильський);

// Прогинатися під дією ваги; вгинатися.

Аустерліцький міст гуркотить і гнеться під такою кількістю коней (Ю. Яновський);

* Образно. Кобзар вшкварив, а козаки – Аж Хортиця гнеться – Метелиці та гопака Гуртом оддирають (Т. Шевченко).

2. Мати властивість згинатися.

Гни тоді дерево, коли гнеться .. Як воно молоде (Номис);

Старі одублі [одубілі] пальці, неначе граблі, не слухались і не гнулись (І. Нечуй-Левицький).

3. перен. Підкорятися кому-небудь, чиїйсь волі.

Коли б ми всі до одного горнулись, Під нами б і царі, й народи гнулись (П. Куліш);

– Не гнувся і гнутися не буду! – гордо казав він. – Не буду рабом! (В. Підмогильний);

// Виражати покірність; запобігати, підлещуватися.

П'ять довгих років старанно й сумлінно прислуговував він пану Бжеському, гнувся, терпів грубі жарти і знущання примхливого пана (З. Тулуб);

Хіба ж ти людина? Бузувір, та й більш нічого, – в який уже раз повторив у думці Данило. – Та не один мовчить, і гнеться перед тобою, і годить тобі, неначе лихій болячці (М. Стельмах).

4. Бути в зігнутому стані; корчитися.

– Одні сплять, а ті гнуться на підлозі, кулаки в голови кладуть (А. Хижняк);

Пасажири перших двох класів ніжилися в чистих, охайних каютах без шуму-гаму й штовханини і, ясна річ, гнулися не на власних клунках (В. Чемерис).

5. Не згоджуватися, ухилятися від чого-небудь.

– У кого .. ти хліба позичила? – У Микити у Румая. – Довго, мабуть, гнувся – не давав? (Марко Вовчок).

[Аж] гілля́ гне́ться див. гі́лля́.

◇ (1) Гну́тися в три біди́ – бути дуже згорбленим.

Дідусь сивенький нам зустрівсь, Весь гнеться в три біди (П. Грабовський);

(2) Гну́тися (згина́тися) / зігну́тися в дугу́ (в три поги́белі) перед ким:

а) плазувати, запобігати перед ким-небудь, виявляючи покірність.

Гнешся ти перед усякою поганню в дугу, аби тілько верховодити над іншими! (П. Куліш);

Реєстровий гетьман Сава Кононович .. гнеться заледве не в дугу й простягає до воєводи короткі руки, наче підносить йому на тарелі фортецю (В. Чемерис);

Шатай-Мотай згинався в три погибелі перед сильними, обдирав і грабував слабих (з наук. літ.);

б) робити, виконувати що-небудь непосильне, неймовірне.

Турн з серця скреготав зубами, Що в кріпості всі ні гу-гу; А стін не розіб'єш, лобами, З посилку гнися хоть в дугу (І. Котляревський).