гнутий
ГНУ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до гну́ти 1.
Пауль-управитель особисто розсортував нас. Тикаючи стеком, ходив, розглядав, і ми зненавидiли його жокейський огидно гнутий кашкет (О. Гончар);
* Образно. О краю мій рідний, недолею гнутий, Пропасти би радше тобі, ніж коли б Така твоя доля повік мала бути! (І. Франко).
2. у знач. прикм. Вигот. із застосуванням гнуття.
Велика весела хата.., кругом попід стінами гнуті стільці (Панас Мирний);
Наші гнуті човники спроквола повзли гирлом (Олесь Досвітній);
Меблі були дуже гарні, поліровані, на гнутих ніжках, з зеленою квітчастою оббивкою (В. Нестайко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гнутий — гну́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- гнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до гнути 1). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гнутий — див. кривий Словник синонімів Вусика
- гнутий — Гне́ний і гну́тий (дієпр. від гну́ти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гнутий — ГНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до гну́ти 1. Щорсом вона [зброя] кута, У бою не гнута, Під червоними знаменами Слава їй здобута! (Мал., І, 1956, 190); // у знач. прикм. Велика весела хата.. Словник української мови в 11 томах