гнутий
гну́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до гнути 1).
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гнутий — гну́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- гнутий — ГНУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до гну́ти 1. Пауль-управитель особисто розсортував нас. Тикаючи стеком, ходив, розглядав, і ми зненавидiли його жокейський огидно гнутий кашкет (О. Гончар); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- гнутий — див. кривий Словник синонімів Вусика
- гнутий — Гне́ний і гну́тий (дієпр. від гну́ти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гнутий — ГНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до гну́ти 1. Щорсом вона [зброя] кута, У бою не гнута, Під червоними знаменами Слава їй здобута! (Мал., І, 1956, 190); // у знач. прикм. Велика весела хата.. Словник української мови в 11 томах