гнутися

гну́тися

[гнутиес'а]

гнус'а, гнес':а, гнец':а, гнеимося, гнеитес'а, гнуц':а; нак. гнис'а, гніц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнутися — гну́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гнутися — Згинатися і всі пох. від ГНУТИ; (дугою) вигинатися; (під вагою) вгинатися; (перед ким) стелитися <�листом>, ЗАПОБІГАТИ, коритися <�підкорятися> кому. Словник синонімів Караванського
  3. гнутися — гнуся, гнешся, недок. 1》 Набирати зігнутої, дугоподібної форми; згинатися. || Згинати, нахиляти свою верхню частину. || Прогинатися під дією ваги; вгинатися. 2》 Мати властивість згинатися. 3》 перен. Підкорятися кому-небудь, чиїйсь волі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гнутися — ГНУ́ТИСЯ, гну́ся, гне́шся, недок. 1. Набирати зігнутої, дугоподібної форми; згинатися. – В руках його дужих весла аж гнуться... (М. Коцюбинський); Гнеться вудлище дугою (М. Рильський); // Згинати, нахиляти свою верхню частину. Словник української мови у 20 томах
  5. гнутися — гну́тися вул. компрометувати, дискредитувати себе (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. гнутися — див. звиватися; коритися; лестити Словник синонімів Вусика
  7. гнутися — (аж) гі́лля́ гне́ться. Дуже багато, рясно (про плоди на дереві). — Зав’язуємо шнурки, а самі зоримо спідлоба на абрикоси. Їх ще багато, аж гілля гнеться, і вони сяють у низькому довгому сонячному промінні (Григір Тютюнник). Фразеологічний словник української мови
  8. гнутися — ГНУ́ТИСЯ (набирати зігнутої форми), ЗГИНА́ТИСЯ, ВИГИНА́ТИСЯ (набирати заокругленої форми). — Док.: зігну́тися, ви́гнутися. Павутиння летіло пучками, нитками.., то гнулося великими дугами, то місцями стояло просто (І. Словник синонімів української мови
  9. гнутися — Гну́тися, гну́ся, гне́шся, гну́ться; не гнись, не гні́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. гнутися — ГНУ́ТИСЯ, гну́ся, гне́шся, недок. 1. Набирати зігнутої, дугоподібної форми; згинатися. — В руках його дужих весла аж гнуться… (Коцюб., І, 1955, 429); Гнеться вудлище дугою (Рильський, II, 1946, 94); // Згинати, нахиляти свою верхню частину. Словник української мови в 11 томах
  11. гнутися — Гнутися, гнуся, гнешся гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Мет. 79. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. Ном. № 12207. 2) Переносно: покоряться. Словник української мови Грінченка