гнітитися
ГНІТИ́ТИСЯ, гнічу́ся, гні́тишся, недок.
1. Бути в пригніченому стані; знемагати від чого-небудь.
Жаль мені вас трьох, що мусите гнітитись в Києві, там, певне, гаряче і неприємно тепер! (Леся Українка);
Тут, у темені, все-таки гнітиться мій дух, як гнітився колись в Ісакія, Афанасія чи Іоанна (Валерій Шевчук).
2. тільки 3 ос. Те саме, що тушкува́тися.
Гнітилася у макітрах картопля з свининою (П. Автомонов).
3. Пас. до гніти́ти 3.
То був цілий світ, химерний, складний, жорстокий і безжальний, світ, в якому мав панувати один чоловік, решта гнітилася, принижувалася (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гнітитися — гніти́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гнітитися — (чим) мати <�вважати> за тягар що; (хто чим) обтяжувати кого що <н. син гнітився минулим = минуле обтяжувало сина>. Словник синонімів Караванського
- гнітитися — гнічуся, гнітишся, недок. 1》 Бути в пригніченому стані; знемагати. 2》 тільки 3 ос. Те саме, що тушкуватися. 3》 Пас. до гнітити 1), 4) Великий тлумачний словник сучасної мови
- гнітитися — ГНІТИ́ТИСЯ, гнічу́ся, гні́тишся, недок. 1. Бути в пригніченому стані; знемагати. Жаль мені вас трьох, що мусите гнітитись в Києві, там, певне, гаряче і неприємно тепер! (Л. Укр., V, 1956, 343). 2. тільки 3 ос. Те саме, що тушкува́тися. Словник української мови в 11 томах
- гнітитися — Гніти́тися, -чу́ся, -тишся гл. 1) Давиться, надавливаться. 2) Быть угнетаемымъ. 3) хліб гнітиться. Хлѣбъ подрумянивается. Паска ніяк не гнітиться. Кролев. у. Словник української мови Грінченка