говіркість
ГОВІ́РКІСТЬ, кості, ж.
Властивість за знач. говірки́й.
Незважаючи на горезвісну говіркість, аргентинці готові навіть вислухати незнайомця (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- говіркість — гові́ркість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- говіркість — -кості, ж. Абстр. ім. до говіркий. Великий тлумачний словник сучасної мови