гог
ГОГ, ГО́ГА:
(1) Гог і маго́г <�Го́га і маго́га> <�Го́ги та маго́ги> – за Біблією і Кораном – дикі, жорстокі народи, війна з якими нібито передуватиме кінцеві світу.
Розказує [пан Симейон], .. як набіжать гоги та магоги, мов кримська татарва (Г. Квітка-Основ'яненко);
Страшно інших – тих народів невідомих, племен диких – гогів та магогів, які прийдуть із земель східних, незнаних, щоб покарати нас за гріхи наші! (В. Малик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гог — Франт [XX] Повна зала людей була, жидків, гогів, усякого зброду, а всі трохи браво не били, коли почули вердикт. [XX] Словник з творів Івана Франка
- гог — гог іменник чоловічого роду, істота переважно у складі фразеологізмів Орфографічний словник української мови
- гог — ГОГ, ГО́ГА: гог і маго́г, го́га і маго́га, гог-маго́г, го́га-маго́га, го́ги та маго́ги — у Біблії і Корані — дикі, жорстокі народи, війна з якими нібито передуватиме кінцеві світу. Розказує [пан Симейон], .. як набіжать гоги та магоги, мов кримська татарва (Кв.-Осн., II, 1956, 239). Словник української мови в 11 томах