говіти
ГОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рел.-церк.
Постити й відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя.
Цілий піст вона і говіла, все у куточку стояла, поклони била... (Ганна Барвінок);
Гетьман у ті дні говів, отож проводив вечори в товаристві святих отців, намагався не гніватися й не перейматися клопітними справами (Ю. Мушкетик);
// Сповідатися і причащатися.
В свято, чи в неділю, вони [діди] вкупі йшли до церкви; в церкві ставали попліч під криласом, говіли завжди на одному тижні, звичайно, на страсному (О. Кониський);
– А як будеш говіть, то задерж в роті причастя (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- говіти — гові́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- говіти — Постити; ЖМ. сповідатися, причащатися. Словник синонімів Караванського
- говіти — Здійснювати говіння; готуватися до прийняття Таїнства Євхаристії, постячи, сповідаючись, відвідуючи богослужіння Словник церковно-обрядової термінології
- говіти — -ію, -ієш, недок., церк. Постити і відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя. || Сповідатися і причащатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- говіти — ГОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., церк. Постити і відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя. — Спасенники й без того помагали мені в роботі, як говіли (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- говіти — Гові́ти, -ві́ю, -єш гл. Говѣть. Говів, Богу невимовно. Ном. № 132. Коли ви будете говіть? — Тоді, як хліба не стане. Ном. № 131. Словник української мови Грінченка