годинникарський
ГОДИННИКА́РСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до годинника́р.
Відомі були годинникарські династії – сім'ї Соколових, Бартошевичів, Грабинських та інші (з газ.);
// Стос. до годинникарства.
Перший годинникарський цех в Україні засновано у Львові 1637 року (з наук. літ.);
Найзручнішими для годинникарської роботи є паралельні верстачні лещата (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me