1. Словник української мови у 20 томах

годочок

ГОДО́ЧОК, чка, ч., розм.

Пестл. до годо́к.

Не бачила миленького чотири годочки! (з народної пісні);

– Ти сміття ще! – сердилася Хима, а єхидна думка їй нашіптувала: “Вже тринадцятий годочок з літа йде, не встережеш, як пробіжить п'ять років, а там – дівка...” (Я. Качура);

Ось уже сім годочків жив [дідок] сам (В. Шкляр).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. годочок — годо́чок іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. годочок — -чка, ч., рідко. Пестл. до годок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. годочок — Годо́чок, -до́чка, -до́чкові, в -до́чку; -до́чки, -до́чків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. годочок — ГОДО́ЧОК, чка, ч., рідко. Пестл. до годо́к. Не бачила миленького чотири годочки! (Укр.. лір. пісні, 1958, 287); — Ти сміття ще! — сердилася Хима, а єхидна думка їй нашіптувала: «Вже тринадцятий годочок з літа йде, не встережеш, як пробіжить п’ять років, а там — дівка…» (Кач., II, 1958, 22). Словник української мови в 11 томах
  5. годочок — Годочок, -чка м. ум. отъ год. Словник української мови Грінченка