1. Словник української мови у 20 томах

годок

ГОДО́К, дка́, ч., розм.

Зменш.-пестл. до год.

Уже шістнадцятий годок минає Олесі, вже й свати почали у хату навертатись (Марко Вовчок);

– Може, хай погуляв би хлопець годок? – спробувала порадити чоловікові. – Через рік у нас вже буде восьмий клас (Ю. Збанацький);

Хоч сороковий годок минув, на молодицю була ще доволі гарна: повновида, з великими темними очима, з перчиком на рум'яній щічці (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. годок — годо́к іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. годок — -дка, ч. Моряк одного року призову на службу; браток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. годок — (-дка) ч.; арм. Солдат, що прослужив рік. ПСУМС, 18. Словник жарґонної лексики української мови
  4. годок — ГОДО́К, дка́, ч., рідко. Зменш.-пестл. до год. Уже шістнадцятий годок минає Олесі, вже й свати почали у хату навертатись (Вовчок, І, 1955, 21). Словник української мови в 11 томах
  5. годок — Годок, -дка м. ум. отъ год. Словник української мови Грінченка