годівничка
ГОДІВНИ́ЧКА, и, ж.
Зменш. до годівни́ця 1.
Он і досі стоять годівнички для лосів, які він ставив (Л. Костенко);
Учні залучаються до виготовлення годівничок із пластикових пляшок, коробок, різноманітних пакувальних матеріалів (із журн.);
* Образно. Поглянь, душа на вітру голодною паперовою годівничкою б'ється об вікно твоє (Є. Пашковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- годівничка — годівни́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- годівничка — -и, ж. Зменш.-пестл. до годівниця. Великий тлумачний словник сучасної мови