гойдання
ГОЙДА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. гойда́ти і гойда́тися.
Христя, замилувавшись, почала його гойдати, то підійме високо угору, то спускає трохи не додолу. Хлопчик регоче, аж ніженятами сова – таке йому любе те гойдання (Панас Мирний);
Сидячи на якомусь барилі [у човні], старий січовик почував себе як риба в воді. Всі ці гойдання, вітер, хвилі ніби не обходили його (С. Добровольський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гойдання — гойда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гойдання — -я, с. Дія за знач. гойдати і гойдатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гойдання — ГОЙДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гойда́ти і гойда́тися. Христя, замилувавшись, почала його гойдати, то підійме високо угору, то спускає трохи не додолу. Словник української мови в 11 томах
- гойдання — Гойда́ння, -ня с. Качаніе, колыханіе. Словник української мови Грінченка