1. Словник української мови в 11 томах

гойдання

ГОЙДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гойда́ти і гойда́тися.

Христя, замилувавшись, почала його гойдати, то підійме високо угору, то спускає трохи не додолу. Хлопчик регоче, аж ніженятами сова — таке йому любе те гойдання (Мирний, III, 1954, 349);

Сидячи на якомусь барилі [у човні], старий січовик почував себе як риба в воді. Всі ці гойдання, вітер, хвилі ніби не обходили його (Добр., Очак. розмир, 1965, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гойдання — гойда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гойдання — -я, с. Дія за знач. гойдати і гойдатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гойдання — ГОЙДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гойда́ти і гойда́тися. Христя, замилувавшись, почала його гойдати, то підійме високо угору, то спускає трохи не додолу. Словник української мови у 20 томах
  4. гойдання — Гойда́ння, -ня с. Качаніе, колыханіе. Словник української мови Грінченка