головатиця

ГОЛОВА́ТИЦЯ, і, ж.

Народна назва самки дунайського лосося.

Головатиця крутилася на однім місці, мов приголомшена або затроєна [затруєна] (І. Франко);

Полізла трава з землі, налилися бруньки на дереві, поворушила хвостом головатиця під каменем (Г. Хоткевич);

Подалися проти течії, метко перестрибуючи через камінні запруди, головатиці, струги (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головатиця — Головатиця, -ці ж. Рыба: Salmo hucho. Вх. Пч. II. 20. Самка Salmo hucho. Шух. I. 24. 223. (Самецъ см. головач). Словник української мови Грінченка
  2. головатиця — Головатиця (21, 455) – “гуцульська назва самки лосося”; [ІЦ-2006] —Головатиця – найбільша і найцінніша риба, що водиться в Черемоші. Словник з творів Івана Франка
  3. головатиця — ГОЛОВА́ТИЦЯ, і, ж. Народна назва самки лосося дунайського. Головатиця крутилася на однім місці, мов приголомшена або затроєна [отруєна] (Фр., IV, 1950, 427). Словник української мови в 11 томах
  4. головатиця — голова́тиця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. головатиця — -і, ж. Народна назва самки лосося дунайського. Великий тлумачний словник сучасної мови