голодно

ГО́ЛОДНО.

1. Присл. до голо́дний 1.

Побачив [майор], як голодно блиснули чорні оченята дівчинки. На підвіконні вони вгледіли солдатський буханець (Ю. Бедзик);

* Образно. Голодно накинувся на газети, на журнали (А. Головко).

2. у знач. пред. Про відчуття ким-небудь голоду.

Жити мені голодно (Панас Мирний);

В хаті холодно й голодно, та ще й хата під поліційним наглядом (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голодно — го́лодно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. голодно — Присл. до голодний 1). || у знач. присудк. сл.Про відчуття голоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голодно — ГО́ЛОДНО. Присл. до голодни́й 1. Побачив [майор], як голодно блиснули чорні оченята дівчинки. На підвіконні вони вгледіли солдатський буханець (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 141); // у знач. присудк. сл. Про відчуття голоду. Словник української мови в 11 томах
  4. голодно — Голодно нар. Голодно. Той рік голодно було скрізь. Каменец. Словник української мови Грінченка