1. Словник української мови у 20 томах

голодувати

ГОЛОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Залишатися без їжі довгий час; постійно недоїдати.

Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине (Біблія. Пер. І. Огієнка);

– Я тут є сотник, голодувати не буду: той прийде з хлібом, той з паляницею (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Бур'яни снігом замело. Голодують пташки (О. Копиленко).

2. на що, перен. Відчувати гостру нестачу чого-небудь украй необхідного.

– У нас води мало – це так, але ще більше на неї голодують оті чаплинські та калачанські голодранці... (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голодувати — (залишатися без їжі) недоїдати, постити// класти зуби на полицю, затягати поясок. Словник синонімів Полюги
  2. голодувати — голодува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. голодувати — (бути тривалий час без їжі) класти зуби на полицю; клацати зубами; (обмежувати себе в їжі) підтягати живіт; затягати (затягувати, підтягувати, стягувати) паски (пасок, поясок). Словник фразеологічних синонімів
  4. голодувати — Недоїдати, сидіти без хліба, жити на сухому хлібові, клацати зубами, ев. постити, класти зуби на полицю; п-к ГОЛОДУЮЧИЙ, який голодує, виголоджений, змушений <�звиклий> голодувати, стало голодний, ок. голодянин. Словник синонімів Караванського
  5. голодувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Залишатися без їжі довгий час, постійно недоїдати. 2》 на що, перен. Гостро відчувати нестачу чого-небудь вкрай необхідного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. голодувати — Треба добре дбати, то й не буде худоба голодувати. Щоб худоба не голодувала взимку, треба добре попрацювати влітку, накосити побільше сіна. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. голодувати — ГОЛОДУВА́ТИ (залишатися без їжі тривалий час), ПО́СТИ́ТИ розм., ПО́СТИ́ТИСЯ розм., ПО́СТУВАТИ розм.; НЕДОЇДА́ТИ (систематично не наїдатися). Взимку Микулі з Вістою довелось дуже важко. Вони недоїдали, голодували (С. Словник синонімів української мови
  8. голодувати — Голодува́ти, -ду́ю, -ду́єш, -ду́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. голодувати — ГОЛОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Залишатися без їжі довгий час, постійно недоїдати. — Я тут є сотник, голодувати не буду: той прийде з хлібом, той з паляницею (Кв.-Осн., II, 1956, 190); — Бур’яни снігом замело. Голодують пташки (Коп., Як вони.. Словник української мови в 11 томах
  10. голодувати — Голодувати, -дую, -єш гл. Голодать. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Ном. № 558. Голодний голодуєш цілий день. Г. Барв. 451. Словник української мови Грінченка