голодувати

(бути тривалий час без їжі) класти зуби на полицю; клацати зубами; (обмежувати себе в їжі) підтягати живіт; затягати (затягувати, підтягувати, стягувати) паски (пасок, поясок).

Іще раз вона спече коржі, а тоді хоч, зуби клади на полицю (Чорнобривець, Визволена земля, 1959, с. 7); То все ж таки йде студент-незаможник, подивиться у вікно в «Ренесансі», як там «почки соте» напинають, і все одно що наївсь… А так ходитиме та зубами тільки клацатиме (Остап Вишня, 1, 1974, с. 203); Там кухонь польових немає, в тилу владає інший світ. Згубив картки свої в трамваї, сиди і підтягай живіт (Малишко, Серце моєї матері, 1959, с. 228); – Ти в армії був на всьому готовому, а ми підтягували паски (Чорнобривець, Пісні гір,1958, с. 67); Він [Гітлер] усе підпорядковував війні… Німці тільки й знали, що затягували пояси дедалі тугіше (Загребельний, €вропа-45,1959, с. 219). Пор.: голодний.

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голодувати — (залишатися без їжі) недоїдати, постити// класти зуби на полицю, затягати поясок. Словник синонімів Полюги
  2. голодувати — голодува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. голодувати — Недоїдати, сидіти без хліба, жити на сухому хлібові, клацати зубами, ев. постити, класти зуби на полицю; п-к ГОЛОДУЮЧИЙ, який голодує, виголоджений, змушений <�звиклий> голодувати, стало голодний, ок. голодянин. Словник синонімів Караванського
  4. голодувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Залишатися без їжі довгий час, постійно недоїдати. 2》 на що, перен. Гостро відчувати нестачу чого-небудь вкрай необхідного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. голодувати — ГОЛОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Залишатися без їжі довгий час; постійно недоїдати. Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  6. голодувати — Треба добре дбати, то й не буде худоба голодувати. Щоб худоба не голодувала взимку, треба добре попрацювати влітку, накосити побільше сіна. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. голодувати — ГОЛОДУВА́ТИ (залишатися без їжі тривалий час), ПО́СТИ́ТИ розм., ПО́СТИ́ТИСЯ розм., ПО́СТУВАТИ розм.; НЕДОЇДА́ТИ (систематично не наїдатися). Взимку Микулі з Вістою довелось дуже важко. Вони недоїдали, голодували (С. Словник синонімів української мови
  8. голодувати — Голодува́ти, -ду́ю, -ду́єш, -ду́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. голодувати — ГОЛОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Залишатися без їжі довгий час, постійно недоїдати. — Я тут є сотник, голодувати не буду: той прийде з хлібом, той з паляницею (Кв.-Осн., II, 1956, 190); — Бур’яни снігом замело. Голодують пташки (Коп., Як вони.. Словник української мови в 11 томах
  10. голодувати — Голодувати, -дую, -єш гл. Голодать. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Ном. № 558. Голодний голодуєш цілий день. Г. Барв. 451. Словник української мови Грінченка