голопузик

ГОЛОПУ́ЗИК, а, ч., розм., жарт.

Те саме, що голопу́цьок.

Михайло вийняв бутерброди з портфеля, подробив їх на манюсінькі шматочки й пучками, немов пташенят-голопузиків, годував їх [дітей] по черзі (Р. Іваничук);

Мимохідь гладить [Марія Олександрівна] кучеряве волосся замурзаного голопузика (О. Іваненко).