1. Словник української мови у 20 томах

голопуцьок

ГОЛОПУ́ЦЬОК, цька, ч., розм.

1. Безпере пташеня.

Притьмом я повитягав одного за одним трьох галчат .. Це були тремтячі, на смерть перелякані голопуцьки (Б. Антоненко-Давидович);

– Ба! – скаже тоді Арсен, задерши голову до лелеки. – Ухопив [жабеня], кажеш? Ну, неси, неси, погодуй своїх голопуцьків (Григір Тютюнник).

2. перен. Про малу дитину.

Нарешті й школа .. Я мимоволі випинаю груди, ступаючи в двір. Тут повно учнів: і старших, і молодших, і зовсім ще голопуцьків (А. Дімаров);

Як пустка свисне у печі, то, наплодивши злидні, голопуцьків, не посилай до баби по харчі (Л. Костенко);

* Образно. Вона така, що твій запорожець. Дарма, що дівка, а перед парубком не поступиться, а ти? Голопуцьок, та й годі (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голопуцьок — голопу́цьок 1 іменник чоловічого роду, істота безпере пташеня розм. голопу́цьок 2 іменник чоловічого роду, істота про малу дитину розм. Орфографічний словник української мови
  2. голопуцьок — -цька, ч., розм. 1》 Безпере пташеня. 2》 перен. Про малу дитину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голопуцьок — див. бідний; дитина Словник синонімів Вусика
  4. голопуцьок — МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ розм., ДИТЯ́ТКО пестл., ДИТИНЯ́ пестл., ПЕРВО́ЛІТОК розм., ГОЛОПУ́ЦЬОК (ГОЛОЦЮ́ЦЬОК) фам., ПУ́ЦЬВІРІНОК фам.; МАЛЮ́К розм., ДИТИ́НКА пестл., ЛЯ́ЛЯ розм., ЛЯ́ЛЬКА розм., КАРАПУ́З жарт. Словник синонімів української мови
  5. голопуцьок — Голопу́цьок, -цька; -пу́цьки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. голопуцьок — ГОЛОПУ́ЦЬОК, цька, ч., розм. 1. Безпере пташеня. — Діти, що пташенята: поки голопуцьки, сидять в гнізді, а оперилися — полетіли хто куди (Кочура, Родина… 1962, 172). 2. перен. Про малу дитину. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по вулиці (Барв., Опов… 1902, 416). Словник української мови в 11 томах
  7. голопуцьок — Голопуцьок, -цька м. 1) Неоперившійся птенецъ. 2) Переносно: ребенокъ. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по улиці. Г. Барв. 416. Словник української мови Грінченка