1. Словник української мови у 20 томах

голосненько

ГОЛОСНЕ́НЬКО.

Присл. до голосне́нький.

Щебетне пташка раз чи другий голосненько – та й наче стеряється голосок у тому степовому розлогому роздоллі (Марко Вовчок);

Людей уже повно. Дзвіночок голосненько продзеленчав (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голосненько — голосне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. голосненько — присл. Пестл. до голосно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голосненько — ГОЛОСНЕ́НЬКО, присл. Пестл. до го́лосно. Щебетне пташка раз чи другий голосненько — та й наче стеряється [загубиться] голосок у тому степовому розлогому роздоллі (Вовчок, І, 1955, 332); Людей уже повно. Дзвіночок голосненько продзеленчав (Головко, II, 1957, 163). Словник української мови в 11 томах
  4. голосненько — Голосно нар. Громко, звучно. У кобзу грає, вигравав, голосно співає. Мет. 443. ум. голосненько. Біжи, коню, до нового двору, ой заржи голосненько. Чуб. V. 1008. Словник української мови Грінченка