голоснішати
ГОЛОСНІ́ШАТИ, ає, недок.
Ставати голоснішим, гучнішим.
Чутно гомін, котрий все голоснішає і виголошується в лемент (М. Кропивницький);
Тонкий свист у вітах дерев голоснішав і ширився (Ю. Яновський);
Гуркіт моторів на шосе все голоснішає (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голоснішати — голосні́шати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- голоснішати — -ає, недок. Ставати голоснішим, гучнішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голоснішати — ГУЧНІ́ТИ (ставати дедалі гучнішим), ГУЧНІ́ШАТИ, ГОЛОСНІ́ШАТИ. Із голубого неба долітав повний жалю журавлиний трубний клич, який то гучнів, то завмирав, танучи в голубій безвісті (Григорій Тютюнник); Зойки гучншали, ставали несамовитими... Словник синонімів української мови
- голоснішати — Голосні́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- голоснішати — ГОЛОСНІШАТИ, ає, недок. Ставати голоснішим, гучнішим. Чутно гомін, котрий все голоснішає і виголошується в лемент (Марко Кропивницький, IV, 1959, 305); Гуркіт моторів на шосе все голоснішав (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 311). Словник української мови в 11 томах