голосоведення
ГОЛОСОВЕ́ДЕННЯ, ГОЛОСОВЕДІ́ННЯ, я, с., муз.
Мистецтво сполучення голосів в одне співзвучне ціле в поліфонічному творі.
Створюючи мелодичну основу пісень, самодіяльні композитори (або творчі колективи) часто запозичують професіональні прийоми гармонічної структури твору, логічну побудову форми, правила голосоведення (з наук. літ.);
Українській народній музиці притаманна ритмічна спільність у голосоведінні (з наук. літ.);
// Милозвучна, логічно зумовлена зміна звуків в окремих голосах поліфонічного твору.
Під час запису пісень треба звертати увагу на кожну нову ноту в голосоведенні, бо чим повніша поліфонія народної пісні, тим її гармонія чіткіша й виразніша (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голосоведення — голосове́дення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- голосоведення — -я, с. Мистецтво сполучення голосів в одне співзвучне ціле у поліфонічному творі. || Милозвучна, логічно зумовлена зміна звуків в окремих голосах поліфонічного твору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голосоведення — 1. Рух кожного голосу в багатоголосному творі. 2. Співвідношення двох або кількох голосів, які рухаютьсяодночасно. Основні види Г. — паралельне, пряме, непряме і протилежне. Словник-довідник музичних термінів
- голосоведення — ГОЛОСОВЕ́ДЕННЯ, я, с. Мистецтво сполучення голосів в одне співзвучне ціле у поліфонічному творі. Створюючи мелодичну основу пісень, самодіяльні композитори (або творчі колективи) часто запозичують професіональні прийоми гармонічної структури твору... Словник української мови в 11 томах