голостеблий

ГОЛОСТЕ́БЛИЙ, а, е.

Який має безлисте стебло.

З розкопок стало відомо, що псилофіти невисокі, до 20–40 см заввишки, голостеблі рослини, які вкривали перезволожені болотисті ділянки (з наук.-попул. літ.);

І молоді соки в деревах, і несміливі голостеблі фіалочки на лісових проталинах, скресання криги на річках, перші птахи з далекого вирію – хіба не звикли ми до всього цього ще з дитинства? (з газ.).