голостеблий

голосте́блий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голостеблий — ГОЛОСТЕ́БЛИЙ, а, е. Який має безлисте стебло. З розкопок стало відомо, що псилофіти невисокі, до 20–40 см заввишки, голостеблі рослини, які вкривали перезволожені болотисті ділянки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах