голосувальник

ГОЛОСУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто голосує (у 1 знач.).

1 грудня 1991 року відбувся всенародний референдум, на якому 90,3 % голосувальників висловилися за збереження Україною статусу суверенної держави (з наук. літ.);

До списків виборців унесли більше 3 тисяч потенційних голосувальників (з газ.).