голосування

ГОЛОСУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. голосува́ти.

Голосування тривало вже недовго (Н. Кобринська);

Виборці з далекого села, що на досвітках вийшли, щоб голосування не спізнити, під лісом спочивають (Б. Лепкий);

Мар'яна вперше прилюдно заплакала, бо при голосуванні всі, крім Івана Гулого, були проти (М. Циба).

Ста́вити на голосува́ння див. ста́вити.

△ (1) Відкри́те голосува́ння – вид голосування, при якому позиція учасників відома присутнім.

Рішення Верховної Ради приймаються відкритим голосуванням за допомогою електронної системи підрахунку голосів та таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів (з мови документів);

Проект забудови міста, який переможе за результатами відкритого громадського голосування, буде відзначено премією (з газ.);

(2) Поіме́нне голосува́ння – голосування, при якому фіксується й оприлюднюється позиція кожного учасника голосування.

Депутати поіменним голосуванням скасували рішення міськвиконкому про надання дозволу на розміщення гральних автоматів на території міста (з газ.);

(3) Тає́мне (закри́те) голосува́ння – вид голосування, при якому учасники голосують анонімно.

– Таємним голосуванням обирали? – Староста якусь хвилину дивився на Івана ненависним оком, потім враз посміхнувся недоброю посмішкою (Ю. Збанацький).

◇ Маши́на голосува́ння див. маши́на.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голосування — голосува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. голосування — ГОЛОСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. голосува́ти. Голосування тривало вже недовго (Кобр., Вибр., 1954, 66); Вибори партійних органів проводяться закритим (таємним) голосуванням (Статут КПРС, 1961, 12). Словник української мови в 11 томах
  3. голосування — -я, с. Дія за знач. голосувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Голосування — Основний спосіб прийняття рішень з усіх питань в масонстві, може бути відкритим і таємним (Балотування (див.)). Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  5. голосування — [голосуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  6. голосування — Голосува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. голосування — Голосува́ння, -ня с. Голосованіе, баллотировка. Словник української мови Грінченка